Спадщина без зайвих заяв: два випадки, коли українці отримують майно автоматично


Українське законодавство передбачає, що в більшості ситуацій для оформлення спадщини необхідно звернутися до нотаріуса й подати відповідну заяву. Водночас існують чітко визначені винятки, коли людина набуває право на спадкове майно без жодних додаткових дій — так зване «автоматичне прийняття». Це регулюється статтею 1268 Цивільного кодексу України, і для власників квартир, будинків чи іншої нерухомості такі правила можуть мати особливе значення.

Передусім варто нагадати два основні способи спадкування: за заповітом (коли спадкодавець за життя особисто визначив, кому й скільки майна перейде) та за законом. У другому випадку родичі отримують спадщину в чітко встановленій черговості — загалом їх п’ять.

Черги спадкування за законом виглядають так:

  1. Діти (у тому числі зачаті за життя та народжені після смерті), той із подружжя, хто пережив померлого, а також батьки.

  2. Рідні брати й сестри, бабусі та дідусі з обох ліній.

  3. Рідні дядьки й тітки.

  4. Особи, які проживали зі спадкодавцем однією родиною щонайменше п’ять років (наприклад, цивільне подружжя).

  5. Інші родичі до шостого ступеня споріднення включно, а також утриманці, які не належать до сім’ї померлого.

Кожна наступна черга вступає у спадкові права лише тоді, коли представників попередньої немає або вони відмовилися від спадщини.

Коли ж можна обійтися без заяви до нотаріуса?
Попри загальний порядок, Цивільний кодекс визначає дві ситуації, у яких спадкоємець вважається таким, що прийняв спадщину автоматично — без подання окремої заяви:

  1. Спадкоємець постійно проживав разом зі спадкодавцем на момент його смерті. Якщо людина мешкала спільно з померлим (наприклад, в одній квартирі чи будинку) і офіційно не відмовилася від спадщини протягом визначеного терміну, закон автоматично визнає її спадкоємцем.

  2. Спадкоємець є малолітньою, неповнолітньою, недієздатною особою або людиною з обмеженою цивільною дієздатністю. У таких випадках спадщина вважається прийнятою за умови, що ні сам спадкоємець, ні його законний представник (опікун чи піклувальник) не подали письмову відмову.

Іншими словами, якщо ви проживали з родичем в одному житлі або належите до захищених категорій, додаткових заяв до нотаріуса не потрібно — право на майно виникає «за замовчуванням». Щоправда, цим спадкоємцям так само важливо знати про шестимісячний строк, відведений для відмови: відлік починається з дня смерті спадкодавця, і до його закінчення можна як прийняти спадщину, так і оформити відмову.

Для решти громадян стандартна процедура зберігається: упродовж шести місяців після смерті власника нерухомості потрібно подати заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори. Усвідомлення цих тонкощів допомагає зекономити час і правильно розпорядитися отриманим майном — особливо якщо йдеться про житло чи земельну ділянку. 

Архив новостей

2011

2012

2013

2014

2015

2016

2017

2018

2019

2020

2021

2022

2023

2024

2025

2026


Январь

Февраль

Март

Апрель

Май

X

Вгору